Історії пацієнтів після лікування геморою

Гемороїдальна хвороба – симптоматичне збільшення або усунення судинних подушок анального каналу. Називати її лише «варикозним розширенням вен» неточно: значення мають підтримуючі тканини. Захворювання зустрічається у людей будь-якої статі. Оцінки його поширеності значно різняться залежно від критеріїв і методу дослідження; конкретний діапазон не можна приписувати ВООЗ без первинного джерела, що перевіряється. Детальніше на тему: чоловіки · жінки.

Патологія супроводжується збільшенням, випаданням, запаленням та утиском гемороїдальних вузлів, кровотечою, дискомфортом, свербінням і больовим Несвоєчасне звернення за медичною допомогою призводить до формування ректальних нориць, парапроктиту, анемії.

Причини геморою

Фактори ризику захворювання:

• Підвищення черевного тиску. Спостерігається в період вагітності та пологів, при тривалих та частих запорах, надмірному фізичному навантаженні, професійному занятті спортом (важка атлетика, верхова їзда).
• Зловживання спиртними напоями, гострою та смаженою їжею, куріння тютюну.
• Гіподинамія (малорухливість), сидяча робота (професійний ризик у шоферів, програмістів, педагогів, бухгалтерів). Сприяє застою крові в органах малого тазу.
• Тривалий вплив високих температур. Відвідування бань та саун, купання у гарячій ванні.
• Підвищена маса тіла, стресові ситуації.
• Запальні та інфекційні процеси у прямій кишці, печінці.
• Тріщини заднього проходу.

Провокуючий фактор – порушення кровообігу в судинах венозного сплетення, що призводить до дистрофічних змін сполучної та м’язової тканини, яка утримує вузли у просвіті органу.

Класифікація геморою

У клінічній практиці виділяють такі види захворювання:

• Гострий. Тромбоз гемороїдальних вузлів, що супроводжується вираженим больовим синдромом, підвищенням температури тіла, почуттям стороннього тіла у прямій кишці. Без лікування призводить до некрозу тканин.
• Хронічний. Запалення вузлів. Пацієнт відзначає слабо виражені болі, свербіж та дискомфорт у ділянці анального отвору. Час розвитку симптоматики – місяці-роки.
• Зовнішній. Розширення гемороїдальних вузлів, що розташовані поблизу заднього проходу. Симптоми: інтенсивний больовий синдром, дискомфорт, свербіж. Тромбоз вузлів потребує невідкладного оперативного втручання.
• Внутрішній. Варикозне розширення гемороїдальних судин, що розташовані в глибині анального каналу. Діагностика базується на пальцевому дослідженні прямої кишки, аноскопії, ректороманоскопії. Відзначаються періодичні кровотечі, випадання та утиск вузлів при напруженні або дефекації.

Лікарі часто стикаються із поєднанням збільшення внутрішніх та зовнішніх гемороїдальних вузлів.

Симптоми

Патологічні зміни розвиваються поступово. Пацієнт відзначає невеликий дискомфорт та хворобливі відчуття в області анального отвору та прямої кишки, схильність до запорів. Симптоматика захворювання посилюється після вживання гострої та смаженої їжі, зловживання алкоголем, інтенсивного фізичного навантаження.

У міру наростання дистрофічних змін в навколишніх тканинах клінічна картина доповнюється випаданням та утиском гемороїдальних вузлів, періодичними кровотечами з прямої кишки. Колір крові червоний, сліди виявляють на калових масах чи туалетному папері. Хронічні рецидивні кровотечі призводять до анемії (зниження гемоглобіну та еритроцитів), що супроводжується загальною слабкістю, занепадом фізичних сил, блідістю шкірного покриву та слизових оболонок, смугастістю нігтьових пластинок.

У початковій стадії захворювання вузли випадають після надмірного підвищення внутрішньочеревного тиску, спровокованого підняттям тяжкості, сильним напруженням при дефекації. Вони легко вправляються самостійно або рукою пацієнта. Прогресування патологічних змін призводить до обтяження симптоматики: вузли випадають при кашлі, чханні. Самостійно не вправляються, потрібна кваліфікована медична допомога.

На останніх стадіях виникає тромбоз утворень, що супроводжується інтенсивним больовим, інтоксикаційним та гарячковим синдромом. Без адекватного лікування призводить до некрозу вузлів та навколишніх тканин, парапроктиту.

У чоловіків хвороба розвивається на тлі надмірних фізичних навантажень і сидячої роботи (водії таксі, далекобійники, ІТ сфера). У клінічній картині переважають симптоми тромбозу гемороїдальних вузлів: сильний біль, інтоксикація, лихоманка. Загальний аналіз крові виявляє анемію, опосередковану хронічною кровотечею. Це пов’язано із пізнім зверненням чоловіків за медичною допомогою.

У жінок патологія часто розвивається під час вагітності та тривалих пологів, що супроводжуються значним підвищенням внутрішньочеревного тиску. Симптоми полягають в дискомфорті і болях в області прямої кишки, періодичних кровотечах. У жінок захворювання виявляється на I-II стадіях, що пов’язано з раннім зверненням до лікаря і уважним ставленням до здоров’я.

Diagnostics of hemorrhoids

Діагноз ставить лікуючий лікар на основі:

• Збір анамнезу та скарг пацієнта, визначення факторів ризику.
• Visual inspection.
• Digital examination of the rectum.
• Аноскопія, сигмоїдоскопія, іригоскопія, колоноскопія.
• Fecal occult blood test.
• Копрограми (дослідження калу на сторонні включення, залишки неперетравленої їжі).

Additional diagnostic measures:

• Загальний аналіз крові. Визначення рівня еритроцитів, гемоглобіну, тромбоцитів. Виявлення анемії, порушення первинного гемостазу.
• Коагулограма. APTT, PT, INR, fibrinogen. Діагностика коагулопатій (вторинних порушень гемостазу), кровотеч, спричинених призначенням лікарських засобів (варфарин, гепарин, НМГ).
• Biochemical blood test. Визначення рівня заліза, загального білка та альбуміну, білірубіну, сечовини та креатиніну, електролітів. Виявлення причини анемії, системних ускладнень захворювання.
• Ultrasound of the abdominal organs. Визначити розміри та будову печінки та селезінки, кровоносних судин, ворітної вени. Діагностика портальної гіпертензії, ускладненої варикозним розширенням вен прямої кишки.

Обсяг досліджень визначає лікуючий лікар після первинної консультації.

Treatment of hemorrhoids

Тактика ведення хворого – консервативна або хірургічна.

Drug treatment

Justified at stages I-II of the disease:

• Дієта. Limit spicy and fried foods. Вживання продуктів, багатих тваринними і рослинними білками, клітковиною, вітамінами, макро- і мікроелементами. Достатній питний режим – до 2 л рідини на добу.
• Quit smoking and drinking alcohol.
• Normalization of stool. При запорах призначають проносні засоби, при діареї – засоби, що заспокоюють перистальтику.
• Місцеве лікування. Супозиторії та засоби з протизапальною, болезаспокійливою, зміцнюючою, кровоспинною дією, венотоніки.

Консервативна терапія спрямована на полегшення та усунення симптоматики. Лікарські препарати призначає лікар.

Хірургічне лікування

Перевага надається малоінвазивним процедурам:

• Склеротерапія. Введення в гемороїдальний вузол розчинів склерозу, що призводить до припинення кровотоку в утворенні.
• Інфрачервона коагуляція. Локальне підвищення температури у зоні патологічного процесу. Вузол тромбується, «відмирає» та відривається.
• Лазерне видалення. Радикальна деструкція (руйнування) варикозно розширеного утворення хірургічним лазером. Методика відрізняється швидким загоєнням рани, відновленням рядом розташованих тканин, мінімальною травматичністю, малим ризиком післяопераційних ускладнень, коротким реабілітаційним періодом. Можлива комбінація зі склеротерапією.
• Лігування. Латексними кільцями пережимають судини, зупиняючи кровотік у вузлі. Він «відмирає» та відпадає.

Об’ємні оперативні втручання призначають на останніх стадіях захворювання – ІІІ-ІV.

Реабілітаційний період

Терміни відновлення залежать від тяжкості та поширеності патологічних змін, техніки оперативного втручання, кваліфікації хірурга. Повернення до повноцінного життя займає 3-5 тижнів.

Рекомендації:

• Активність після операції узгодять із хірургом. Зазвичай прагнуть безпечної ранньої мобілізації; тривалий постільний режим призначають лише за конкретних показань. Навантаження збільшують поступово з урахуванням самопочуття та виду втручання.
• Харчування після операції підбирають з урахуванням втручання та переносимості. Універсальної заборони є в перший день через ризик розбіжності швів немає. Важливими є достатнє харчування, м’який регулярний стілець і відповідна кількість рідини; при захворюваннях серця чи нирок питний режим узгодять окремо. Продукти, що посилюють індивідуальний дискомфорт, та алкоголь обговорюють із лікарем.
• Дотримання особистої гігієни після туалету.
• Фізичні навантаження заборонені. Рекомендовано прогулянки, йога, лікувальна гімнастика.
• Після оперативного втручання дефекація болісна. Полегшують симптоми локальну дію холоду (пакетики з льодом).
• Нормалізація випорожнень. Допускається прийом проносних препаратів.
• Обмеження сексуальної активності до 3 тижнів.

Лікар перед випискою докладно розповість про реабілітаційний період.