Видалення зовнішнього геморою лазером

Лазерне видалення зовнішнього геморою – це методика хірургічного лікування захворювання, що передбачає локальний вплив на патологічні утворення інфрачервоного випромінювання. Техніка оперативного втручання належить до малоінвазивних процедур, виконується амбулаторно або на кшталт «хірургії одного дня». Вона відрізняється можливістю контролю болю, низьким ризиком ускладнень, коротким реабілітаційним періодом.

Принцип дії

Застосування лазера в медичній практиці ґрунтується на:

• локальне руйнування тканин;
• асептичний опік (відсутня запалення);
• стерилізації (видалення патогенних мікроорганізмів у місці операції, що знижує ризик ускладнень).
• обмежений некроз шкірного покриву та підшкірно-жирової клітковини (ділянка заміщується сполучною тканиною);
• припікання судин (гемостатичний ефект);
• деструкції нервів.

Лазер – це скальпель, що володіє аналгетичними та гемостатичними властивостями.

Лікування

Варіанти хірургічних методик:

• класична гемороїдектомія, закрита або відкрита;
• інтерстиційна коагуляція (малоінвазивне оперативне втручання);
• комбіновані техніки (поєднання зі склеротерапією або дезартеризацією).

Остання методика передбачає прошивання судин, що постачають гемороїдальні вузли, що призводить до усихання та відмирання утворень. Вони замінюються сполучною тканиною. До переваг техніки відносять малу тривалість операції, мінімальну інвазивність, швидке відновлення та низький ризик ускладнень.

Тактику ведення пацієнта визначає лікар після первинної консультації, отримання даних лабораторних та інструментальних методів дослідження, тяжкості та поширеності патологічних змін.

Показання та протипоказання

Клінічні ситуації для застосування лазерного видалення зовнішнього геморою:

• I-III стадія захворювання (розміри вузлів 0.2-3 сантиметри);
• виражений больовий синдром;
• тромбоз гемороїдальних вузлів (після усунення гострої симптоматики);
• утворення тріщин;
• вузли, що заважають повсякденним справам, ходьбі, сидінню;
• ризик ускладнень (утиск, тромбоз, інфікування);
• поєднане видалення геморою та тріщини, нориці або поліпа прямої кишки;
• великі непоправні вузли.

У хірургічному лікуванні відмовляють у таких ситуаціях:

• активна інфекція;
• запалення в місці операції;
• порушення системи гемостазу (підвищена кровоточивість, схильність до тромбозів);
• зниження імунної відповіді (ВІЛ, СНІД, туберкульоз);
• вагітність;
• вторинні форми захворювання, що виникли на тлі декомпенсації серцево-судинної системи, цирозу печінки, злоякісних новоутворень, портальної гіпертензії;
• цукровий діабет у стадії декомпенсації;
• гострий тромбоз вузлів;
• важка супутня патологія (виражена серцево-судинна, дихальна, ниркова або печінкова недостатність).

Ефективність методики – 85-95%.

Переваги

Переваги лазерного видалення зовнішнього геморою:

• амбулаторне виконання або «хірургія одного дня»;
• анестезія – регіонарні методи (низький ризик післяопераційних ускладнень, комфорт пацієнта, рання активізація);
• точний вплив на патологічне вогнище (мінімальна операційна травма);
• відсутні шрами, рубці, набряк;
• поєднане лікування інших патологій;
• контроль болю (установка епідурального катетера);
• гемостатичний ефект променів (припікання кровоносних судин);
• час оперативного втручання – до 30 хвилин;
• короткий період реабілітації;
• маленький список обмежень;

Працездатність пацієнта не порушується: заборонено лише надмірне фізичне навантаження.

Підготовка

Перелік лабораторних та інструментальних методів обстеження, що призначаються перед оперативним втручанням:

• Загальний аналіз крові та сечі;
• Біохімічний аналіз крові (загальний білок, альбуміни, сечовина, креатинін, білірубін, АлАТ, АсАТ, натрій, калій, хлор);
• Коагулограма (АЧТБ, ПВ, фібриноген, МНО);
• Електрокардіограма (ЕКГ);
• Рентгенографія ОГК;
• Консультація лікаря-проктолога;
• Аноскопія;
• Ректороманоскопія;
• Гінеколог (жінкам).

За свідченнями список доповнюють УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору, КТ та МРТ ОБП.

За тиждень до хірургічного лікування рекомендовано дієту, що забезпечує м’який стілець: каші, кисломолочні продукти, достатнє споживання рідини (2-3 літри на добу). Клізма показана під час висічення внутрішніх утворень.

Хід операції

Пацієнт знаходиться на кушетці або гінекологічному кріслі. Лікар лазером видаляє утворення (3-4 штуки за процедуру). Час хірургічного лікування – 15-30 хвилин.

Анестезія може бути місцевою, регіонарною чи іншою залежно від обсягу втручання та стану пацієнта. Епідуральний катетер дозволяє вводити знеболювальну та регулювати її дію, але підходить не всім. При регіонарній анестезії пацієнт може залишатися свідомим; необхідність седації обговорюють окремо. Анестезіолог оцінює протипоказання, ліки та можливі ускладнення. Знеболення та рання активізація є частиною післяопераційної допомоги, але не гарантують відсутності пневмонії чи тромбоемболії.

Післяопераційний та реабілітаційний період

Рекомендації:

• Пацієнту дозволено займатися звичайними справами, повернутися до роботи наступного дня.
• Обмеження надмірного фізичного навантаження до 7 днів.
• Ретельне дотримання особистої та інтимної гігієни (підмивання анальної області після акту дефекації).
• Прийом анальгетиків при больовому синдромі.
• Місцеве лікування (перев’язки, свічки). Призначає лікар перед випискою.
• Слід утриматися від вживання гострої та смаженої їжі, алкогольних напоїв до 14 днів. У раціон включити кисломолочні продукти, велику кількість клітковини. Підтримувати достатній питний режим – 2-3 літри рідини на день.
• Дозволяється прийом проносних при запорах і препаратів, що розм’якшують калові маси.
• Повторний візит до лікаря на 7-10 добу для контролю відновлювального періоду.

При кровотечі, інтенсивних болях, підвищенні температури тіла, локальному набряку слід звернутися до клініки для виключення ускладнень.