Історія видалення геморою методом Hal-Ral

Історія лікування Тетяни

Хронічні запори призвели до того, що вже до 17 років я зіткнулася з такою проблемою, як геморой. Через свою недосвідченість, сором’язливість, відсутність часу до лікаря з цією делікатною проблемою не зверталася. Гемороїдальний вузол то йшов, то з’являвся знову.

За 5 років настала довгоочікувана вагітність, яка спровокувала рецидив геморою. Після пологів ситуація погіршилася, терпіти не було сили. Через несумісність лактації та медикаментів, за допомогою яких лікується геморой, лікування відтяглося на один рік. Це призвело до того, що проктолог при огляді діагностував 3–

Які методи були запропоновані?

Головне лікування цього захворювання — хороший хірург, який зможе при візуальному огляді зрозуміти, який метод підходить конкретному пацієнту і порекомендувати його. На консультації з лікарем-проктологом, який оперує хірургом, переді мною була відкрита всеосяжна інформація про всі існуючі методики корекції, із зазначенням основних переваг та недоліків.

• Класична гемороїдектомія. Це радикальна операція, під час якої лікар проводить висічення за допомогою скальпеля вузлів. Головним недоліком операції є висока травматичність.
• Лігування гемороїдальних вузлів через латексних кілець. Метод менш травматичний, але існують ризики «зняття» кілець, через що лікарі не можуть гарантувати успішного результату операції.
• Метод Hal-Ral. Дезартеризація вузлів не передбачає висічення тканин. Цей метод визнається одним із самих малотравматичних. Під час операції лікар вводить у пряму кишку спеціальний апарат, за допомогою якого вдається прошити артерії, які живлять вузол. Згодом гемороїдальні вузли через відсутність харчування відмирають і видаляються з організму. Головна перевага хірургічного методу — мінімальні ризики рецидиву, оскільки купірується сама першопричина розвитку хворобливих вузлів.

Оцінивши переваги та недоліки кожного із способів, я вирішила зупинитися на методі Hal-Ral, незважаючи на те, що вартість операції була вищою. Але перспектива провести в лікарні 2 тижні після класичної гемороїдектомії мене лякала більше, ніж ціна послуг хірурга за обраного методу.

Як відбувається підготовка?

Безпосередньо перед операцією пройшло не менш складне випробування — колоноскопію. Це потрібно для того, щоб оцінити, чи кровоточать вузли чи ні, чи є інші проблеми товстого кишечника, які потребують уваги хірурга під час операції.

Щоб дослідження за допомогою колоноскопа було вдалим, необхідно повністю очистити кишечник. На сьогоднішній день лікарями застосовується кілька однотипних препаратів, що викликають сильну діарею. У моєму випадку лікар рекомендувала препарат «Фортранс». Приблизно о 12 годині на добу до операції дня був останній прийом їжі, а вже з 14:00 настав час очищення кишечника. Схему прийому препарату розписано в інструкції. Повторюватися не буду. З 3-х літрів я змогла випити 1 літр, після чого мій організм перестав сприймати ліки. Крім діареї з’явилося блювання. Це змусило хірурга замінити препарат на французький аналог «Колокіт».

Як проводиться колоноскопія та операція?

Зміна препарату допомогла підготуватися до процедури. Кишечник було очищено. Інструментальне дослідження проводилося під седацією, оскільки відразу після нього була операція. Тривалість процедури — 30-40 хвилин, залежно від складності маніпуляцій.

Після пробудження відчувався дискомфорт у кишечнику, але довго його відчувати не довелося — повезли до операційної. Метод Hal-Ral гарний тим, що для нього достатньо спинномозкової анестезії. Після введення препарату забрала нижня половина тіла – від пупка і вище. Жодної хворобливості під час хірургічного втручання я не відчувала. Тривала операція близько 1 години.

Перший день після операції

Першу добу необхідно залишатися у стаціонарі. Це з ризиками кровотечі, як і раніше, що операція малоинвазивна. В анус було вставлено марлевий тампон, який видалили через 24 години після операції безпосередньо перед випискою.

Поки діяв наркоз (приблизно 3-4 години після завершення операції) жодного болю чи дискомфорту я не відчувала, за винятком того факту, що психологічно дуже тисне сама неможливість рухатися. Болючість настала лише надвечір, коли дія анестезії повністю пройшла.

Уколи простого знеболювального засобу не допомагали. Сильний ріжучий біль чітко відчувався на місці операції. Тому лікарі вдалися до сильніших болезаспокійливих препаратів, які допомагали на 3-4 години.

Болі почали сходити приблизно через 7 днів після операції. До цього мені доводилося купувати рецептурний знеболюючий засіб, який рятував ситуацію. Але через тиждень, коли сталося загоєння тканин, я знову відчула себе людиною.

Чи можна полегшити власний післяопераційний стан? Відповісти складно. Це важливо перетерпіти. Для гігієни краще використовувати вологі серветки, які не травмуватимуть і так запалені через втручання тканини. Величезну допомогу у знятті хворобливих відчуттів надавали теплі ванни, які слід робити з розчином ромашки.

Результат після процедури

З моменту операції минуло майже 2 роки. За цей час я встигла народити другу дитину. Оцінюючи свій досвід зараз, я легко можу сказати, що якби геморой у мене з’явився вдруге, то я не роздумуючи пішла б на операцію.

• Біль, який довелося терпіти тиждень, незрівнянний з тими болями та дискомфортом, які я відчувала щоразу, коли з’являвся зовнішній гемороїдальний вузол.
• Незважаючи на те, що хронічні запори як були, так і залишилися в моєму житті, рецидиву захворювання не сталося. Це говорить про те, що метод справді працює.
• Навіть під час пологів, хоча мені діагностували варикоз геніталій та існували ризики розриву вен, геморой не став моїм супутником. Незважаючи на таке вагоме навантаження, яке довелося пережити під час родової діяльності, хвороба не повернулася.

Чи я раджу лікувати геморой, особливо якщо єдиний шлях тільки операція? Так, звичайно. Відсутність хворобливих шишок підвищує якість життя, ви можете спокійно займатися спортом, не боячись, що при фізичному навантаженні ваш низ пронизає біль від защемлення тканин.

Чи потрібно показуватися лікарю після операції?

Замість післямови. Якщо ви зіткнулися з такою делікатною проблемою, не бійтеся. Зверніться за допомогою до проктолога, який зможе підібрати адекватну терапію. Не займайтеся самолікуванням, оскільки це призведе до погіршення стану та можливості позбутися захворювання виключно оперативним шляхом.

Якщо у вас залишилися питання, пишіть нижче, із задоволенням відповім.