Лапароскопічне видалення пресакральної кісти

Пресакральною кістою (також званою параректальною) називають вроджене новоутворення, що розташовується в клітковині в параректальній ділянці. Прийнято виділяти кілька різновидів таких кіст – тератоми, епідермоїдні та дермоїдні, тератокарциноми.

Достатньо довго вони можуть ніяк себе не проявляти, і людина може абсолютно не здогадуватися про те, що в її організмі є такі патологічні утворення. Перші прояви можливі. тільки коли кіста починає рости. У цьому випадку пацієнт скаржиться на:

• зміна кишкової прохідності;
• болючі відчуття в нижній частині живота, у куприку та крижах;
• гнійні або слизові виділення із прямої кишки;
• пухлиноподібні утворення у промежині;
• потреба часто мочитися;
• часті позиви до дефекації;
•  стєловидний стілець.

Що необхідно для встановлення діагнозу

Діагностика пресакральної кісти включає:

• розмову з пацієнтом, вислуховування його скарг та збирання анамнезу;
• візуальний загальний огляд;
• огляд анального отвору та промежини;
• пальцеве ректальне дослідження;
• дослідження прямої кишки за допомогою аноскопа та ректороманоскопа;
• УЗ-дослідження за допомогою трансвагінального/трансректального датчика;
• МРТ, КТ органів малого тазу;
• фістулографія, проктографія.

Це – стандартний перелік процедур, які застосовуються для діагностики даного захворювання. у деяких випадках, за рішенням лікаря, він може бути розширений і доповнений іншими методами дослідження.

У чому полягає лікування

При виявленні пресакрального утворення потрібно уточнити його будову, розташування та зв’язок із сусідніми органами. Для багатьох кіст розглядають планове повне видалення, оскільки можливі запалення, ускладнення та діагностична невизначеність. Однак рішення та терміни не можна призначити однаково всім без урахування загального стану, результатів візуалізації та операційних ризиків. Тактику визначає спеціалізована хірургічна команда, пояснюючи мету втручання, можливі альтернативи та умови спостереження.

Технічно всі операції з видалення таких кіст досить складні у виконанні, тому такі втручання можуть проводитись лише в умовах спеціалізованого колопроктологічного стаціонару. Лише досвідчений хірург здатний підібрати оптимальний для конкретного пацієнта вид та обсяг оперативного втручання. У сучасних клініках останніми роками перевага все частіше надається лапароскопічним методикам (операція виконується через проколи на передній черевній стінці).

Лапароскопія при лікуванні параректальних кіст

Головними перевагами лапароскопічних методів, підтвердженими багатьма зарубіжними та вітчизняними дослідженнями, прийнято вважати:

• малу травматичність – операція практично безкровна;
• меншу тривалість;
• відсутність великих розрізів на промежині;
• менші ризики ускладнень у процесі операції та в період реабілітації;
• відсутність необхідності в резекції копчика та створення стоми;
• зведення до мінімуму можливості пошкодження сфінктера та прямої кишки;
• меншу тривалість перебування пацієнта у стаціонарі;
• швидше відновлення після операції – пацієнт може сідати і потроху вставати вже наступної доби;
• витяг зі стаціонару на третю добу, скорочення загального періоду непрацездатності;
• зведення до мінімуму післяопераційної смертності;
•  мінімальна ймовірність рецидиву кісти;
• одночасно з операцією з видалення пресакральної кісти можливе проведення інших втручань на органах малого тазу та черевної порожнини.

Вибір доступу до пресакральної кісти залежить від анатомії утворення та безпеки операції. Сам собою промежинний доступ не означає, що у майбутньому можливі лише пологи шляхом кесаревого розтину. Планування вагітності та спосіб розродження обговорюють з акушером та хірургом з урахуванням обсягу перенесеного втручання, загоєння та акушерських показань. Збереження функції тазових органів є однією з цілей лікування, але індивідуальний результат не можна гарантувати заздалегідь.

Що ми пропонуємо пацієнтам

У нашій клініці можливі такі види хірургічних втручань для видалення пресакральної кісти:

• Операція методом HAL-RAR:
  Тромбований зовнішній вузол — тромбектомія за показаннями;
  операція Лонго у відібраних пацієнтів із внутрішнім пролапсом;
• Трансанальна доплер-контрольована дезартеризація внутрішніх гемороїдальних вузлів:
  3-4 стадія операція Гемороїдектомія по Міллігану-Моргану з використанням

Крім цього ми займаємося лікуванням наступних патологій:

• Тріщина гостра;
• Тріщина хронічна;
• Параректальні нориці;
• Епітеліальні копчикові ходи;
• Пресакральна кіста – лапароскопічне видалення пресакральної кісти;
• Випадання слизової прямої кишки при геморої 4 стадії – Операція Лон.

Під час проведення всіх операцій ми застосовуємо епідуральний катетер для післяопераційної анестезії. Виконується спинально-епідуральне знеболювання із постановкою епідурального блоку. Завдяки цьому в процесі лікування пацієнт зовсім не відчуває болю.

Відновлення після лапароскопічної операції

На тілі пацієнта після лапароскопічного втручання залишається до 4 невеликих розрізів на животі. Їхня довжина – від 5 до 10 см. Прооперований хворий може вже в перший день сідати на ліжку, вживати рідкі страви і через кілька днів при нормальному самопочутті йому дозволяють залишити стаціонар.

Після видалення параректальної кісти лапароскопічним способом потрібне регулярне спостереження проктолога. Пацієнт повинен приходити на огляд та УЗД через 1, 3, 6 місяців. Повністю працездатною прооперована людина стає через 12 – 21 день після операції.

Перевагами звернення до нашої клініки можна назвати:

• індивідуальний підхід до кожного пацієнта;
• дотримання всіх правил дезінфекції та стерилізації;
• комфортну обстановку, ввічливе обслуговування;
• доступну вартість діагностичних та лікувальних процедур.

Чим раніше ви звернетеся за професійною допомогою, тим раніше буде поставлено точний діагноз і розпочато лікування. Не витрачайте дорогоцінного часу – записуйтесь до нас на консультацію!