Лікування епітеліального куприкового ходу

Вирізання епітеліального копчикового ходу — один із варіантів лікування пілонідальної хвороби, при якому видаляють уражені тканини та ходи. Об’єм операції залежить від розташування отворів, запалення, попередніх втручань та обраної техніки. Тривале запалення в дуже рідкісних випадках може супроводжуватися злоякісними змінами, проте твердження, що будь-яка невіддалена кіста обов’язково перетворюється на рак, невірно. Тактику визначають за симптомами та даними огляду; при абсцесі може знадобитися спочатку дренування.

Покази

Лікування захворювання – лише хірургічне. Консервативна терапія віддаляє терміни оперативного втручання та призводить до розвитку ускладнень: інфікування навколишніх тканин (флегмона), мимовільне розтин з проривом гною в пряму кишку або малий таз, остеомієліт (ураження кісткових структур куприка та крижів). Абсцес (обмежене гнійне розплавлення кісти) збільшується у розмір, прориваючись назовні (свищ) і формуючи вторинні отвори.

Хірургічне лікування призначають незалежно від стадії, гострої або хронічної, та вираженості патологічних змін. Проводять одно-або двоетапне оперативне втручання. При запаленні призначають курс антибіотикотерапії, протизапальні препарати, щоденні перев’язки, розкривають та дренують абсцес. Усунувши гостру симптоматику, призначають дату хірургічного лікування.

Протипоказання

У резекції ЕКХ можуть відмовити у таких клінічних ситуаціях:

• некоригований цукровий діабет, глікемія >10 ммоль/л (ризик нашарування вторинної мікрофлори);
• важка супутня патологія (серцево-судинна, дихальна недостатність, обмеження дезінтоксикаційної та видільної функції печінки та нирок);
• порушення гемостазу (підвищена кровоточивість, схильність до тромбоутворення);
• активний туберкульоз (виділення мікобактерій з мокротинням, біологічними рідинами);
• новоутворення тазу з проростанням у навколохрестцеву область;
• злоякісна артеріальна гіпертензія (АТ >180/100 мм.рт.ст. на фоні прийому >3 лікарських препаратів, ризик інтра- та післяопераційного інфаркту міокарда, головного мозку);
• гострі інфекційні захворювання.

Абсолютні обмеження до хірургічного лікування встановлюють терапевт та анестезіолог-реаніматолог після консультації.

Підготовка

Перед оперативним втручанням пацієнт проходить комплекс обстежень:

• Загальний аналіз крові та сечі;
• Біохімічний аналіз крові (загальний білок, альбуміни, сечовина, креатинін, білірубін, АлАТ, АсАТ, натрій, калій, хлор);
• Коагулограма (АЧТБ, ПВ, фібриноген, МНО);
• Група крові за системою ABO;
• Пальцеве дослідження прямої кишки (виключення запально-гнійних змін параректальної області, пухлин, ураження кісткових структур);
• Електрокардіограма (ЕКГ);
• Рентгенографія ОГК;
• Консультація лікаря-проктолога;
• Аноскопія;
• Ректороманоскопія;
• Гінеколог (жінкам);
• Фістулографія (показання – рецидивні абсцеси).

За свідченнями список доповнюють УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору, КТ та МРТ ОБП. Забарвлюючи ходи метиленовим синім, уточнюють поширеність патологічних змін.

Очисна клізма – напередодні та в день оперативного втручання. Локально видаляють волосся.

Хід процедури

Положення пацієнта – на лівому боці або на животі (пацієнт піднімає таз, опускає та розводить ноги).

Загальний порядок дій:

1. Лікар вводить свищевий зонд.
2. Відкриває епітеліальний хід та фарбовані тканини.
3. Видаляє патологічні ділянки з навколишніми здоровими тканинами (шкірний покрив та підшкірно-жирова клітковина).
4. Забезпечує гемостаз (коагуляція або прошивання кровоносних судин).
5. Промиває рану антисептичними розчинами.

Техніки хірургічного лікування:

• З глухим ушиванням рани по середній лінії. Показання: мінімальна вираженість запалення, інфільтрати відсутні, далеке розташування ходів від анального отвору.
• З частковим ушиванням рани.
• Без ушивання рани. Низький ризик рецидиву захворювання. Довгий період реабілітації (до 1 року).
• З перенесенням клаптя шкіри. Складна операція із застосуванням методик пластичної хірургії. Показання – великі рани та нестача тканин.

Час маніпуляції – 20-120 хвилин. Залежить від тяжкості та поширеності патологічних змін, загального стану пацієнта, супутніх захворювань.

Залежно від обсягу операції та стану пацієнта застосовують загальну або регіональну анестезію. При спінальному введенні препарат діє у субарахноїдальному просторі; епідуральна методика передбачає інше місце введення та інколи встановлення катетера. Ці техніки вибирає анестезіолог з урахуванням протипоказань та ліків. Вони можуть забезпечувати якісне знеболювання, але не гарантують відсутність пневмонії, тромбоемболії та інших ускладнень. Рання активізація та профілактика ризиків входять до окремого плану післяопераційної допомоги.

Реабілітаційний період

• Пацієнт на 1 добу переводиться у відділення інтенсивної терапії під динамічний нагляд.
• Антибіотикотерапія препаратами широкого спектру дії – 5-7 днів. Фізіотерапевтичні процедури (УФ-опромінення, УВЧ, мікрохвильова терапія) до 2 тижнів
• На 1 добу заборонено вставання з ліжка. Ходити дозволяється з 2 діб, сідати лише за тиждень.
• Дренаж – 1-2 дні промивають, на 3 добу видаляють. Зняття швів через 10-14 днів.
• Загоєння рани – за 1 місяць.
• Працездатність відновлюється за 10-20 днів.

Рекомендації:

• дотримання правил гігієни;
• ванночки з антисептичними розчинами (настій ромашки, фурацилін, марганцівка) до 2-3 тижнів;
• фізичні вправи, підйом ваги дозволені через 1-2 місяці;
• активний спосіб життя після загоєння рани;
• больовий синдром купірують прийомом НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби);
• відвідання лікаря-проктолога або хірурга – 1 раз на 1-2 місяці;
• носити вільну спідню білизну;
• до півроку локальне видалення волосся 1 раз на 2-3 тижні;
• дієта розробляється лікарем.

Перед випискою лікар докладно розповість про реабілітаційний період.

Загоєння може тривати кілька тижнів або довше залежно від методу, розмірів рани та індивідуального перебігу відновлення. Раніше зазначені терміни не є гарантією. Орієнтовну вартість операції наведено на сторінці цін; повний розрахунок та план догляду узгодять із хірургом.