Гемороїдектомія по Міллігану-Моргану

Хірургічне лікування геморою оптимально в пізніх стадіях хвороби, коли інші методи – дієта, ліки, мініінвазивні способи – не дають результату.

Запущені форми проявляються яскраво: свербіж, біль в області заднього проходу стають нестерпними, щільні вузли випадають назовні при кожному акті дефекації, не вправляються, кровоточать.
Гемороїдектомія за Мілліганом-Морганом – класичний оперативний метод, названий на ім’я авторів, які запропонували його сотню років тому. Незважаючи на впровадження малотравматичних технологій, операція, як і раніше, вважається еталонною в проктології. 

Переваги

Головна перевага способу – абсолютний радикалізм:

• видаляються вузли, що викликають симптоми, проте індивідуальна схильність та ризик рецидиву повністю не усуваються;
• ефект довготривалий – більше 10 років, практично не буває рецидивів;
• функція прямої кишки не страждає.

Професіоналізм лікаря безпосередньо впливає на кінцевий результат. Незважаючи на відносну простоту методу, існує низка нюансів та технологічних особливостей, з якими здатний впоратися лише хірург із багажем навичок.

Можливі ускладнення – звуження, деформація анального каналу – виникають при грубому порушенні медичного процесу непідготовленим персоналом або при ігноруванні лікарських рекомендацій пацієнтом.

Показання 

Для радикального хірургічного лікування гемороїдальної хвороби є конкретні підстави:

• відсутність ефекту від тривалої консервативної терапії;
• рецидив хвороби, ускладнення після малоінвазивних втручань;
• геморой III–IV стадії;
• тромбоз, запалення, некроз вузлів;
• інтенсивні кровотечі, що призводять до тяжкої анемії;
• неможливість проведення щадних операцій – зливний характер вузлів, парапроктити, анальна тріщина.

Протипоказання

Гемороїдектомія за Мілліганом-Морганом не виконується при гострих запальних або онкологічних процесах, некомпенсованій соматичній патології, порушенні кровотворення. Вагітним жінкам рекомендується виконувати оперативне втручання після пологів.

Підготовка

Обов’язкова умова хірургічного лікування – поінформована згода пацієнта. Якщо проктолог аргументовано рекомендує гемороїдектомію, боятися нічого.
Коли рішення ухвалено, призначається стандартний протокол обстеження:

• аналізи крові – загальний, біохімічний, згортання, на групову та резус належність, вірусні гепатити, ВІЛ;
• рентген легень;
• кардіограма;
• загальний аналіз сечі;
• огляд терапевта, анестезіолога, для жінок – гінеколога.

При необхідності проводять додаткову лабораторну та інструментальну діагностику. 

За 2-3 дні до хірургії пацієнт виключає з раціону продукти, що викликають нетравлення, а також ліки, що впливають на згортання крові. Напередодні кишечник очищають за допомогою клізми чи спеціальних засобів (Фортранс).

Знеболення

Доступи в анальний канал складні та болючі, без повноцінного знеболювання успіх операції неможливий.

При гемороїдектомії застосовується спинально-епідуральна анестезія: введення препарату в область спинного мозку на рівні поперекових хребців. Анестетики останнього покоління безпечні, стартують швидко – вже через 5 хвилин чутливість нижче за пояс зникає. Операція проходить спокійно – пацієнт не відчуває психологічного та фізичного дискомфорту.

Для мінімізації післяопераційного болю встановлюють епідуральний катетер – тонку гнучку трубку, по якій подаються аналгетичну ліки.

Як проводиться

Під час оперативного втручання хірург захоплює затискачами, прошиває та відсікає розширені гемороїдальні вузли разом із тканинами, що підлягають. Процес триває в середньому 30 хвилин.

Гемороїдектомію виконують у трьох модифікаціях:

1. Відкрита. Одномоментно видаляють зовнішні та внутрішні вузли. Шви не накладають, рани гояться самостійно.
2. Закрита. Післяопераційні рани вшивають матеріалом, що розсмоктується.
3. Підслизова. Слизову над гемороїдальною тканиною розрізають, а після отримання патологічного утворення стягують хірургічною ниткою.

Застосування сучасного електрохірургічного апарату LigaSure не супроводжується мінусами традиційних способів: кровотечею, післяопераційним запаленням.

Електроімпульси, які генерує пристрій, швидко і надійно запаюють судини, не пошкоджуючи навколишні тканини. Тривалість маніпуляції скорочується на 10-15 хвилин, інтенсивність болю знижується, відновлення відбувається швидше.

Реабілітація

Відчуття після операції Міллігана-Моргана виразніше, ніж після малотравматичних методів. Відновлення займає півтора-два місяці.
Біль зберігається перші дні, потім поступово стихає, турбує лише за стільця. За місяць у пацієнта дискомфорт зникає.

Основні компоненти реабілітаційного періоду:

• Профілактика запорів. Дієта, питний режим, рослинні послаблюючі допомагають налагодити процес дефекації.
• Адекватне знеболення. Нестероїдні протизапальні препарати, анальгетики, спазмолітики дають змогу терпимо перенести ранній етап.
• Акуратний догляд за швами. Антибактеріальні мазі, свічки, гемостатичні засоби зменшують набряклість м’яких тканин, попереджають інфікування та кровотечу.

Лікар оглядає пацієнта наступного дня, через 7-10 днів, 2 тижні після гемороїдектомії, коригує призначення залежно від перебігу ранового процесу.

Наступна медична підтримка включає консультування та рекомендації щодо способу життя:

• відрегулювати стілець;
• дотримуватися гігієни періанальної області;
• збільшити кількість клітковини в раціоні;
• на 2-3 місяці відмовитися від спортивних занять, сауни, гарячих ванн.

Гемороїдектомія радикально усуває проблеми, що накопичувалися роками. Якщо оперативне втручання здійснити вчасно, відновлювальний період пройде легше. Це краще, ніж страждати від болю до кінця життя.